Ukrainian English

Андрій Любка вистрілив книгою прози

16 травня 2012
Новини

Недільний вечір в Тернополі був багатим на події. Можна було, як і більшість народу повитріщатися з трибун відремонтованого стадіону на бігаючого по футбольному полю співака Дзідзя, розігрітися алкоголем та опісювати навколишню місцевість.
В мене ж спланувався і був зреалізований варіант естетично-інтелектуального задоволення. Тим паче послухати вживу цього поета, а тепер уже й прозаїка, хотілося давно. На літературних сценах фестивалів не доводилося, переслухав лиш аудіозаписи віршів, а от тепер і випала така нагода.
В книгарні «Є» того дня зібралося з десяток справжніх шанувальників творчості, що пройшли на офіційне представлення Андрієм Любкою нової прозової книги – «Кілер». Як влучно зауважив модератор зустрічі Богдан Боденчук: «… в нас будуть стріляти влучними пострілами поетичного і прозового слова…». Щож, так воно й було. Але то були навіть не постріли, а цілий артобстріл цікавою, жорсткою, кумедною прозою, поезією, веселими і трагічними історіями та цікавинками з минулого і теперішнього життя Андрія Любки.

 


Він багато читав оповідок з своєї книги, що розпочинаються з жестячку, а закінчуються розчулено-романтичним настроєм. Багато хто вже перечитав книгу, знав чим закінчиться та чи інша історія в ній описана. Дуже сподобався трагікомічне «Чехов, який живе всередині мене» – бо ж справді, в кожному з нас сидить звір- звірчик- звіренятко. І ми свідомо-несвідомо плекаємо та пестимо його.
Говорили про різні речі на презентації- про правдивість у віршах, спалені блокноти з космічною творчістю, плани літньої риболовлі на Тисі, перекладацьку роботу над творчістю Богдана Задури. Але питали й про іноді вже й обридлі самому Андрію Любці історії, як то: чи ти син Андруховича тощо. Та виділю основні:
-Як виникла книга? -Дуже просто. Всі історії накопичувалися і назбирувалися протягом років, а вилізли на поверхню паперового листа в Кракові.
-Чому назвалася «Кілером»? -Так, всі люди, ще з минулого року перебувають в стані очікування кілера)). Я лиш зреалізував їх очікування. Насправді назва виникла після перегляду фільму режисера Люка Бессона – «Леон-кілер». Я свого часу мріяв жити як головний герой фільму. Мабуть це і є втіленням дитячих мрій.
-Звідки черпаються сюжети? –Я вигадую сюжети вбивств, бо це заняття мені цікаве.
-Відрізняється закордонна публіка від української? –Різниця є суттєва, наприклад були поетичні читання в Дармштадті, Німеччина. Я був здивований коли люди заплатили по 25 євро, щоб лиш послухати їм не відомих письменників з України.
Звісно, що не можна було не послухати і поезію Андрія. В книгарні читав давні, перевірені часом та популярні вірші, як «Ти прокинешся зранку…» та інші. І там же можна було отримати автограф письменника.

 


Справжній поетичний вечір був організований в арт-галереї «Бункермуз». В оточенні химерних портретів, скульптур, в чорному кубі кімнати сприймати поезію Любки було для мене трохи важкувато і незвично.


Навіть «підсолодження» гітарним акомпанементом не пом’якшувало цього стану. Але саме тут було прочитане най-найостанніше, що писалося на ноутбуці в дорозі, поки він не розрядиться. І читалося теж до останньої краплі енергії батареї. А тоді звучали вірші з рідкісної збірки “Терроризм”.

Життєвий такий вірш: «Обласна бібліотека», Сергієві Федаці
Студенти – суки, каже знайомий професор.
Суки – виробники безалкогольного пива, кажу я.
Всі – суки, вважав мій друг.
На третьому курсі, чи на четвертому, завжди так думаєш,
бо життя скінчилося, бо в ньому немає сенсу.
Немає бабла – немає сенсу, вважав мій друг.
І сексу, кажу я.
І навіть пива, каже знайомий професор.
Отож, мій друг, студент третього курсу філфаку
(відділення кунілінгвістики чи мінетології)
влаштувався до праці в обласну бібліотеку.
Сімсот гривень, казав він, два аборти, потім одруження, медовий
Місяць в Яремчі, далі запалення простати, імпотенція і звання
Заслуженого працівника бібліотечної сфери.
Ого, це звання – надбавка до пенсії, каже знайомий професор.
Надбавка за імпотенцію, кажу я.
Всі – суки, казав мій друг.
Обласна бібліотека його не влаштовувала, він
Мріяв про сигари і пляжі, про бренді і малоліток, про
Депутатство і нафтопереробні заводи.
Одного дня він почув, що
якісь бандити будуть
Передавати гроші, сто штук баксів.
Зустріч відбудеться о другій у понеділок, в ресторані поблизу.
Я б так жив, каже знайомий професор.
Сто штук баксів, кажу я, сто штук баксів.
Всі – суки, вважав мій друг.
За десять друга у понеділок він стоїть перед рестораном
В уяві крутиться фраза: „СБУ, руки за голову, бабло на стіл”.
Нервово курить, в кишені посвідчення працівника
обласної бібліотеки, у нього все вийде.
„СБУ, руки за голову, бабло на стіл”, повторює він собі.
У нього посвідчення, у нього все вийде.
Історія всіх розсудить, каже знайомий професор.
Історія всіх посадить, кажу я.
„СБУ, руки за голову, бабло на стіл”, думав мій друг.
Бандити з’являються із незначним запізненням, бабло при них.
Мій друг виймає посвідчення, у нього все вийде, він забігає в зал.
„Обласна бібліотека, руки за голову, бабло на стіл”.
„Обласна бібліотека, кричить
він, руки за голову, бабло на стіл”.
Його замочили на місці.
Студенти – суки, каже знайомий професор.
Амінь, кажу я.
Для допитливих, хоча я й теж не знав цієї інформації: Андрій Любка народився на Закарпатті. Поет, есеїст. Автор збірок поезій “Вісім місяців шизофренії” (2007) та “Терроризм” (2008). Вірші та переклади друкувалися у журналах “Київська Русь”, “ШО”, “Всесвіт”, “Потяг-78″, альманахах “Джинсове покоління”, “Карпатська саламандра”, “Корзо” та ін. Окремі твори перекладені англійською, угорською, чеською, португальською, німецькою, російською та польською мовами.
Учасник українських та європейських літературних акцій та фестивалів. Лауреат літературної премії “Дебют” (2007). Стипендіат програми Homines Urbani Stowarzyszenie Willa Decjusza в Кракові, Польща (2009). Стипендіат програми міністра культури Польщі Gaude Polonia, Варшава, Польща (2010). Стипендіат Міжнародного дому письменника і перекладача Ventspilshouse (Латвія, 2010). Один із кураторів Міжнародного літературного фестивалю “Київські лаври” (2009, 2010, 2011).

Лев Формаз

Коментарі:

Всі права захищено 2012 © lyubka.net.ua