Ukrainian English

Любка і Чупа про молоду Україну

24 грудня 2014
Новини

Молода Україна – погляд зі сходу та заходу

У Варшаві українські літератори Олексій Чупа та Андрій Любка говорили про ситуацію в Україні, польсько-українські взаємини та молоду літературу

 

«Молода Україна – погляду зі сходу та заходу» – така тема зустрічі двох молодих письменників з України – Олексія Чупи з Донбасу і Андрія Любки із Закарпаття, що нещодавно відбулася у Варшаві.

Запрошую послухати звукову версію передачі.

Зустріч із письменниками відбулася у рамках публікації додатка про молоду українську літературу до польського часопису «Нова Східна Європа». Молоді письменники говорили про Україну, Польщу та українсько-польські культурні взаємини.

Олексій Чупа народився у 1986 році у Макіївці в Донбасі. Автор двох збірок поезії, а також 4-ох прозових книг – «10 слів про вітчизну», «Бомжі Донбасу», «Казки з мого бомбосховища». Довший час він працював машиністом на одному із заводів Донбасу, де у перервах між роботою писав свої тексти.

Після російської агресії, Олексій Чупа був змушений покинути рідне місто, яке опинилося під окупацією терористів. Олексій переконаний, що потрібно дати спокій так званим самопроголошеним республікам, а людей, котрі підтримують Україну, забрати звідти. Основною причиною підтримки місцевим населенням самопроголошених республік та панування проросійських настроїв, він називає утримування у свідомості людей «радянської системи координат»:

«Якщо вони кажуть, що хочуть бути з Росією, то це не тому, що вони росіяни чи „російськомовні”. Це тому, що вони бачать у Росії послідовника і нащадка Радянського Союзу. Це небажання мати відповідальність за свої вчинки, за своє майбутнє. Завжди за тебе все вирішується. Ти просто робиш якусь роботу, нікого ні про що не питаєш, отримуєш зарплату і спокійно живеш своїм життям. Це відрізняє мешканців, які голосували за „ДНР” і „ЛНР” від українців, які робили Майдан. Тому що Майдан сказав: „Ми самі беремо на себе відповідальність, ми будемо робити цю країну і ми переможемо”. Люди з Донбасу казали: „Ми не хочемо брати на себе відповідальність, за нас хтось це має вирішити”», – зауважує Чупа.

У Польщі Олексій Чупа у рамках стипендії «Ґауде Полонія» перекладатиме українською твори польського письменника післявоєнного періоду Марека Гласка. Каже, що найбільше у польській літературі його цікавить саме післявоєнна тематика – «ідея відновлення за будь-яку ціну», що у сьогоднішньому українському контексті є дуже актуальним:

«У нації, котра пережила жахливі події ІІ світової війни, стала першою на шляху агресора і була майже повністю винищена, мене особисто зворушує те, з якою турботою поляки все відбудовували. Мене найбільше цікавить література післявоєнного періоду, яка відбиває усі ці процеси у свідомості поляків – відновлення за будь-яку ціну міст своїх предків», – каже письменник.

На думку Олексія Чупи, Польща цікавиться Україною більше, ніж будь-хто інший, бо сама співпереживає з українцями те, що вже колись пережила:

«Зацікавлення Україною в Польщі велике, бо, по-перше – це братній народ, а по-друге – Україна переживає зараз те, що відбувалося з Польщею в кінці 80-их років – відмежовування від радянської парадигми мислення. Поляки співпереживають із українцями, тому що вони вже це пройшли, а тепер настала черга українців», – зазначає Чупа.

Водночас письменник, публіцист та перекладач Андрій Любка говорить, що якщо Польща є стратегічним партнером і союзником України, то ми повинні виробити власну державну політику щодо неї. Він нагадує, що поляки залишаються найвідданішими друзями українців, однак втома темою України у країні над Віслою зростає. Як зауважує Любка, українофільські настрої більшої частини польського суспільства не взялися нізвідки, це була копітка й цілеспрямована праця найкращих умів Польщі після ІІ світової війни, у період, коли польсько-українські взаємини були ворожими. Сьогодні ж поляки продовжують підтримувати нас не тільки через особисті сентименти, але й тому, що розраховують на конкретну відповідь від України:

«Під час Майдану ми пересвідчились, що Польща повністю підтримує Україну. Не лише політична верхівка, але й люди, які виходили на мітинги підтримки Майдану, збирали гроші на ліки, передавали теплі речі. Суспільство у своїй абсолютній більшості є проукраїнським, налаштоване добре до України і вважає, що їй треба допомагати, особливо зараз – у час війни. Це наслідок спрямованої, мудрої і копіткої праці. Польща проаналізувала своє геополітичне становище, потенціали і зрозуміла, що без сильної України не буде й Польщі. Тому вона почала послідовно підтримувати українців. Ця політика дала свій результат. Ми повинні щось схоже робити щодо Польщі. Спочатку треба закрити тему історичних конфліктів, робити все, аби померлі спочивали у спокої і їхні конфлікти не відбивалися на нашому житті. Друге – конфлікти завжди легше створювати там, де є незнання, брак освіти, інформації. Нам потрібно зацікавитися своєю історією і позицією українців у міжвоєнній Польщі. Окрім того, зацікавитися Польщею, як країною, відкрити її для себе», – говорить Андрій Любка.

Ще однією подякою Польщі, за словами молодого поета, було б присвоєння одній із вулиць Києва імені Єжи Ґєдройця, який, власне, сформував і втілив ідею примирення між поляками і українцями. Окрім того, каже письменник, якщо Польща наш стратегічний партнер, то їй треба створити умови позаконкуренційної інвестиційної діяльності. Любка наголошує, що саме культура найбільше вплинула на порозуміння між українцями і поляками:

«У Польщі перекладається багато книжок українських письменників. Вони дуже добре знають ситуацію в нашій сучасній літературі. Для багатьох українських художників, музикантів, письменників, Польща стала також рідною країною, в якій вони живуть культурним життям. Все це робиться не Україною, а стараннями польської сторони. Величезна роль тут Польського інституту в Києві, який в часи міністерства культури Януковича робив більше, ніж саме відомство. В Україні ситуація погана, бо держава ніколи не промувала свою культуру, навіть внутрішньо. Ми не показували народу, що у нас є багата культура. Перед нами дуже складна внутрішня робота всередині нашої країни і вона неможлива без реформ», – зазначає письменник.

Андрій Любка вважає, що Україні треба перейняти польський досвід і створити свій відповідник Польського інституту. Така установа мала б займатися промоцією України за кордоном – у кожній країні, яка для нас є важливою. Має просто бути бажання, політична воля реформувати цю сферу і розуміння, що культура – це те, що є нашою сильною стороною, вважає український письменник.

Тарас Андрухович

Джерело: Польське Радіо

 

Презентація "Акварелей" Осталовської у Чернівцях

23 грудня 2014
Новини

АНДРІЙ ЛЮБКА, ВИДАВНИЦТВО КНИГИ – ХХІ ТА МІЖНАРОДНА ЛІТЕРАТУРНА КОРПОРАЦІЯ MERIDIAN CZERNOWITZ ПРЕДСТАВЛЯЮТЬ КНИЖКУ ЛІДІЇ ОСТАЛОВСЬКОЇ «АКВАРЕЛІ»

Презентація відбудеться 25 грудня о 18:00 у Літературному целанівському центрі (м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 51). Модератор – Олександр Бойченко

Випускниця Варшавського університету і журналістка «Ґазети Виборчої» Лідія Осталовська завжди пише про тих, кому в цьому світі найважче: про національні меншини, про жінок, про субкультурну молодь та інших аутсайдерів і марґіналів. Її нова книжка «Акварелі» – це розповідь про один із найменш досліджених ґеноцидів періоду Другої світової війни, жертвами якого були європейські роми. Водночас це історія дивовижного життя чеської єврейки Діни Ґотлібової, яка в Аушвіці на замовлення «ангела смерті» доктора Менґеле малювала портрети ромів, а після війни вийшла заміж за відомого діснеївського мультиплікатора Арта Бебіта і зробила успішну кар’єру, після чого спробувала відсудити в музею Аушвіц-Біркенау власні акварелі.
Книжка вийде у перекладі українського поета і публіциста Андрія Любки. За словами автора, перекласти «Акварелі» він вирішив тому, що «спочатку в розказану тут історію не повірив. Думав, що це така голлівудська вигадка. Почав перевіряти, шукати – і дослівно вкляк: виявляється, є в житті таки місце для неймовірного. Разом із справжнім трилером – біографією Діни – читач отримує й чимало інформації про, можливо, найзагадковіший народ Європи та його історію, вірування й культуру. Це настільки крута книжка, що до неї хочеться долучитися бодай якось: якщо не ти її написав, то хоч переклади. Must read, одна з книжок, які запам’ятовуються на все життя». 

Осталовська Лідія. Акварелі / Переклав з польської Андрій Любка; редактор Олександр Бойченко. – Чернівці: Книги – ХХІ; Meridian Czernowitz, 2014. – 192 с

 

SPOTKANIE WE WROCŁAWIU

11 грудня 2014
Новини

 

 

Młoda literatura ukraińska we Wrocławiu

                                                

 

Kolegium Europy Wschodniej im. Jana Nowaka-Jeziorańskiego i Wydawnictwo Warstwy zapraszają na spotkanie z młodymi pisarzami ukraińskimi, które odbędzie się we wtorek, 16 grudnia o godz. 18:00 w Mediatece, Plac Teatralny 5 (wstęp wolny).

 

W spotkaniu udział weźmie pięciu młodych pisarzy ukraińskich, którzy znani są już w swoim kraju z dobrych książek, nagród literackich i odważnej pozycji politycznej – Natalia Jeriomienko, Oleksij Czupa, Pawło Korobczuk, Myrosław Laiuk – oraz moderator wieczoru ‒ Andrij Lubka.

 

Będzie to niecodzienna okazja do interesującej rozmowy z młodymi intelektualistami, wychowanymi już w niepodległej Ukrainie, o zmianach, które zachodzą w tym kraju, o nadziei i pesymizmie, o walce i przyszłości Europy Środkowo-Wschodniej. Podczas spotkania goście przeczytają swoje utwory literackie w języku ukraińskimi i tłumaczeniu na język polski.

 

 

Uczestnicy:

 

Oleksij Czupa – (ur. w 1986 r.) ukraiński pisarz, dwujęzyczny poeta (j. ukraiński i rosyjski). Autor dwóch zbiorów poezji, a także czterech książek prozatorskich – 10 słów o Ojczyźnie, Menele Donbasu, Bajki mojego bunkra. Przez długi czas pracował jako maszynista w jednej z kopalni na Donbasie, z początkiem agresji rosyjskiej jako ukraiński patriota musiał opuścić kraj, obecnie ma status uchodźcy.

 

Natalia Jeriomienko – (ur. w 1991 r.) poetka i dziennikarka. Ukończyła Uniwersytet w Czerniowcach i Katolicki Uniwersytet we Lwowie. Autorka zbioru poezji Rewers, laureatka nagrody Młoda Republika Poetów. Brała udział w wielu festiwalach literackich, publikowała swoje teksty w czasopismach ukraińskich i zagranicznych. Mieszka w Czerniowcach i Lwowie.

 

Pawło Korobczuk – (ur. w 1984 r.) poeta, prozaik, dziennikarz i muzyk. Autor ośmiu książek, w tym pięciu książek poetyckich, powieści i zbioru opowiadań. Jego utwory zostały przetłumaczone na kilka języków obcych. Laureat wielu nagród literackich. Mieszka w Kijowie.

 

Myrosław Laiuk – (ur. w 1990 r.) poeta, którego debiut – do tej pory jedyna jego książka Osote! ‒ wyróżniony został kilkoma ważnymi nagrodami literackimi. Absolwent Akademii Kijowsko-Mohylańskiej. Mieszka w Kijowie.

 

Andrij Lubka – (ur. w 1987 r.) poeta, prozaik i tłumacz. Ukończył szkołę wojskową w Mukaczowie, ukrainistykę na Narodowym Uniwersytecie w Użhorodzie oraz bałkanistykę na Uniwersytecie Warszawskim. Autor trzech tomów wierszy i zbioru opowiadań. Ostatnio ukazał się zbiór jego esejów Spać z kobietami. Laureat literackiej nagrody Debiut i Kijowskie Laury. Jego teksty zostały przetłumaczone na wiele języków obcych, a książki ukazały się w Austrii i Polsce. Mieszka w Użhorodzie.

 

http://www.kew.org.pl/mloda-literatura-ukrainska-wroclawiu/

 

MŁODA UKRAINA - SPOTKANIE W WARSZAWIE

11 грудня 2014
Новини

2

 

Debata w Warszawie:

Młoda Ukraina – spojrzenie ze Wschodu i Zachodu

 

                                       

Kolegium Europy Wschodniej im. Jana Nowaka-Jeziorańskiego oraz Euromajdan-Warszawa mają zaszczyt zaprosić na promocje specjalnego numeru dwumiesięcznika „Nowa Europa Wschodnia” z dodatkiem o młodej literaturze ukraińskiej, które odbędzie się w formie debaty i spotkania z młodymi pisarzami ukraińskimi w niedzielę, 14 grudnia o 17:00 w Centrum Ukraiński Świat (Warszawa, ul. Nowy Świat, 63). W spotkaniu weźmie udział dwóch młodych pisarzy ukraińskich, znanyc.h już z dobrych, opublikowanych książek, nagród literackich i odważnej pozycji politycznej – Oleksij Czupa i Andrij Lubka. Pochodzą oni z różnych, prawie skrajnych (Donbas na Wschodzie i Zakarpacie na Zachodzie) regionów Ukrainy, mają za sobą różne doświadczenia i różnie patrzą na przyszłość swego kraju. Z całą pewnością będzie więc to  ciekawa rozmowa z młodymi intelektualistami, wychowanymi już w niepodległej Ukrainie, o zmianach, które zachodzą w tym kraju, o nadziei i pesymizmie, o walce i przyszłość Europy Środkowo-Wschodniej. Spotkanie poprowadzi Prezes Kolegium im. Jana Nowaka Jeziorańskiego Jan Andrzej Dąbrowski.

Wstęp wolny.

 

 

O uczestnikach:

 

Oleksij Czupa – (ur. w 1986 r.) ukraiński pisarz, dwujęzyczny poeta (j. ukraiński i rosyjski). Autor dwóch zbiorów poezji, a także czterech książek prozatorskich – 10 słów o Ojczyźnie, Menele Donbasu, Bajki mojego bunkra. Przez długi czas pracował jako maszynista w jednej z kopalni na Donbasie, z początkiem agresji rosyjskiej jako ukraiński patriota musiał opuścić kraj, obecnie ma status uchodźcy.

 

Andrij Lubka – (ur. w 1987 r.) poeta, prozaik i tłumacz. Ukończył szkołę wojskową w Mukaczowie, ukrainistykę na Narodowym Uniwersytecie w Użhorodzie oraz bałkanistykę na Uniwersytecie Warszawskim. Autor trzech tomów wierszy i zbioru opowiadań. Ostatnio ukazał się zbiór jego esejów Spać z kobietami. Laureat literackiej nagrody Debiut i Kijowskie Laury. Jego teksty zostały przetłumaczone na wiele języków obcych, a książki ukazały się w Austrii i Polsce. Mieszka w Użhorodzie.

 

 

Spotkanie dofinansowane ze środków Funduszu Inicjatyw Obywatelskich FIO.

 http://www.kew.org.pl/mloda-ukraina-spojrzenie-wschodu-zachodu/

 

Книжка Лідії Осталовської "Акварелі" в перекладі Андрія Любки

26 листопада 2014
Новини

В Україні вийде переклад книги репортерки «Газети Виборчої» Лідії Осталовської про ромів

 

 

Наприкінці листопада Міжнародна літературна корпорація Meridian Czernowitz  та видавництво «Книги - ХХІ» видадуть книгу польської репортерки, журналістки «Ґазети Виборчої»Лідії Осталовської «Акварелі». Про це повідомляє прес-служба Meridian Czernowitz.

 

Лідія Осталовська спеціалізується на соціальній проблематиці, для «Ґазети Виборчої»  вона насамперед писала про національні меншини, гендерні теми, субкультурну молодь та інших аутсайдерів і марґіналів. Її нова книжка «Акварелі» написана у жанрі художнього репортажу - вона має документальну основу, проте подана у художньому стилі.

 

«Це розповідь про один із найменш досліджених ґеноцидів періоду Другої світової війни, жертвами якого стали європейські роми. Водночас це історія дивовижного життя чеської єврейки Діни Ґотлібової, яка в Аушвіці на замовлення «ангела смерті» доктора Менґеле малювала портрети ромів, а після війни вийшла заміж за відомого діснеївського мультиплікатора Арта Бебіта і зробила успішну кар'єру, після чого спробувала відсудити в музею Аушвіц-Біркенау власні акварелі», - зазначають у прес-службі.

 

Книжка вийде у перекладі українського поета і публіциста Андрія Любки. За словами автора, перекласти «Акварелі» він вирішив тому, що його вразила документальна основа книги, в яку він спочатку не повірив. «Думав, що це така голівудська вигадка. Почав перевіряти, шукати - і дослівно вкляк: виявляється, є в житті таки місце для неймовірного. Разом із справжнім трилером - біографією Діни - читач отримує й чимало інформації про, можливо, найзагадковіший народ Європи та його історію, вірування й культуру», - коментує він.

 

 

 

 ostalovska 1

 

«Телекритика» http://www.telekritika.ua/kontekst/2014-11-20/100610

 

 

Сторінка 47 з 69

Всі права захищено 2012 © lyubka.net.ua