Ukrainian English

Київ: подіумна дискусія "Ціна свободи"

06 жовтня 2014
Новини

Шановні пані та панове! 

Запрошуємо відвідати наш захід в рамках Тижнів Німеччини в Україні:

Подіумна дискусія „Ціна свободи“

Яку ціну мусили заплатити країни колишнього Східного блоку за демократичні зміни і свою політичну, суспільну та економічну свободу? 
Яку роль відіграла європейська ідентичність чи спільна культурна пам'ять на шляху до їхньої демократизації?
Які висновки може зробити для себе Україна?

 П'ятниця, 10 жовтня 2014, 16:00, Національна парламентська бібліотека 
(вул. Грушевського 1, Київ)


У 1989 р. світова політика змінила свої координати. Європа здобула набагато більше політичної, громадянської та економічної свободи. Перехід від комуністичних диктатур до демократій і від планових до ринкових економік відбувався у країнах Східної та Південно-Східної Європи у різний спосіб та в різному темпі. Великою рушійною силою демократизації була перспектива членства у Європейському Союзі.

Тим часом Україна переживає у 2014 році ще одну революцію. Трансформаційні процеси відбуваються у складних умовах. Україні загрожує не лише зовнішня небезпека. Всередині країни є також серйозні проблеми: ефективне управління, економічні реформи, подолання корупції – це визначальні передумови правдоподібності майбутньої політики; а монолітність держави може бути забезпечена, якщо всі групи громадян інтегровані в суспільство. Потрібна (не лише фінансова) підтримка демократичних сил, налаштованих на розбудову правової держави, з боку Європейського союзу.


Професор Андреас Віршінґ, директор мюнхенського Інституту сучасної історії, впродовж останніх років інтенсивно досліджував процеси у країнах колишнього Східного блоку. Ґрунтуючись на своєму досвіді він дискутуватиме з гостями і Вами:

· Які висновки можна зробити з революцій і трансформаційних процесів у Центральній та Південно-Східній Європі?
· Які реформи є найнеобхіднішими і як вони мають відбуватися?
· Яка конкретна підтримка потрібна від ЄС?

Запрошуємо Вас приєднатися до дискусії!

Вітальне слово: 
Посол Німеччини д-р Крістоф Вайль 
Міріам Космель, керівниця Представництва Фонду Фрідріха Науманна в Україні

Вступна доповідь проф., д-ра Андреаса Віршінґа, директора мюнхенського Інституту сучасної історії, відтак модерована дискусія між:

· д.і.н., проф. Станіславом Кульчицьким (істориком та публіцистом).
· Андрієм Любкою (письменником та журналістом)
· д.ю.н., проф. Віктором Мусіякою (науковим консультантом Центру Разумкова та колишнім заступником голови ВРУ)
· проф. д-ром Андреасом Віршінґом.

Модератор:
Сабіне Адлер, кореспондентка Deutschlandradio у Східній Європі. 

Робочі мови заходу: українська та німецька з синхронним перекладом. 

Наприкінці запрошуємо Вас на невеликий фуршет та відвідини виставки фотографій „Диктатура і демократія у часи протиріч. Епізоди з історії Європи 20. століття.“ 

 

Сторінка події в мережі Facebook: https://www.facebook.com/events/279275242271801/?fref=ts

 

Джерело: http://www.ukrajina.fnst.org/webcom/fancyuri.php/_c-778/_nr-30682/_p-1/_lkm-700/i.html

 

source 542d2eef7cafd Logo DW2014

 

Андрій Любка про бразильські джунґлі та Artes Vertentes

02 жовтня 2014
Новини

Автор: 

 

Днями український письменник Андрій Любка повернувся зі сонячної Бразилії, де брав участь у міжнародному літературному фестивалі Artes Vertentes. Тільки-но розпакувавши валізи і перепочивши трохи з дороги, Андрій розповідає про свою поїздку Читомо

 

– У Бразилії ти брав участь у  фестивалі Artes Vertentes та літературному вечорі фестивалю в Ріо-де-Жанейро. Ці два заходи між собою пов’язані?

 

– Так, читання в Ріо-де-Жанейро можна вважати одним із заходів фестивалю. Справа в тому, що фестиваль відбувався з 10 до 21 вересня в Тірадентесі. Це маленьке, але важливе й дуже туристичне містечко в колишній провінції золотошукачів Мінос Жераїс, 500 км від Ріо. Але, звісно ж, учасники прилітали в Ріо, відлітали також звідти, тому це гріх було не використати.

 

Скажімо, наш Meridian Czernowitz також перед фестивалем організовує заходи в Києві – бо більшість учасників саме туди прилітають. У Ріо відбулася презентація збірки учасників фестивалю з принагідним читанням. Було гарно.

 

– Як взагалі виглядають бразильські літфестивалі? Що їх відрізняє від європейських і, зокрема, українських?

 

– Думаю, майже нічого не відрізняє. Ну, хіба спека – вдень вона така, що можна отримати тепловий удар. Тому більшість заходів відбувається ввечері чи зранку. Щодо організації, форми, вигляду тощо – скрізь у світі все майже ідентичне: дають тобі мікрофон, ти читаєш українською, потім хтось читає переклад тексту, потім питання публіки, потім оплески, а вже тоді розпочинається основна й улюблена авторами частина (це я про бенкет).

 

До бразильських особливостей можна додати хіба певний хаос і непунктуальність – у цьому взагалі Латинська Америка має багато спільного зі Східною Європою.

 

10687054_738057382895973_2700711263681806270_n

 

– Artes Vertentes поєднує в собі музику, літературу, театр, візуальне мистецтво, кіно, танцювальне мистецтво. Чи варто, на твою думку, організовувати такі заходи в Україні?

 

– Варто будь-де таке організовувати, бо воно урізноманітнює життя, дає відчуття повноти. Люди переїжджають у мегаполіси не лише в пошуках роботи, а й тому, що там «купа всього відбувається».

 

Як я вже казав, Тірадентес – дуже популярне серед туристів місто, а бразильські багатії охоче купують собі там вілли. І ці олігархи, які на старість переїхали жити в цю казкову провінцію, переважно й підтримують фестиваль, таким чином урізноманітнюючи собі життя. І завдяки цьому, наприклад, у Тірадентес приїздять музиканти світової слави – музика на цьому фестивалі, метафорично висловлюючись, грає першу скрипку, бо директор фестивалю Луїз Ґюставо Карвальйо є геніальним піаністом, грає в найважливіших світових філармоніях. От він і збирає друзів, які разом із ним виконують класичну музику – часом відбувалося три концерти в день.

 

– Можливо, були якісь новітні формати культурних подій, які б знадобилися Україні?

 

– Я обережно ставлюся до «новітніх форматів», бо переважно вони є жахливими. Із цікавинок межового, міждисциплінарного експерименту – була театральна моновистава/перформанс акторки за мотивами віршів Пабло Неруди. Особливу роль там відігравало світло, яке йшло знизу, з підлоги. Це створювало певний містичний настрій.

 

– Які цікаві тенденції помітив на видавничому ринку?

 

– Теж нічого особливого: книгарень у містах мало, книжки приблизно в чотири рази дорожчі за українські, журнали майже не платять гонорарів, видати дебютну поетичну книжку – майже неможливо, тому більшість робить це за власні гроші. Їхня найбільша мрія – пробитися на європейський книжковий ринок, про нього в Бразилії розказують неймовірно наївні й захоплені речі. Цікаво те, що майже не існує співпраці з португальськими видавництвами й книжковим ринком – попри давній колоніальний зв’язок і спільну мову.

 

10418333_10152306764501814_288817559787339734_n

 

Фото Facebook / Ricardo Domeneck

 

– 5 тис. відвідувачів на Artes Vertentes – це для Бразилії багато? Той же Форум видавців у Львові збирає вдесятеро більше.

 

– Думаю, це нормально. Фестиваль тривав 10 днів, тобто це приблизно 500 людей в день. Із Форумом його порівнювати не можна, бо Форум – гігантський захід ключової для нашої культури ваги, а Artes Vertentes – один із багатьох камерних фестивалів.

 

Одне можу сказати точно: в Україні на літературні вечори приходить більше людей. До того ж, це переважно молодь. У Бразилії, як і в Західній Європі, на читання приходять здебільшого люди середнього й похилого віку. Хоча, зрештою, що я про це знаю і чи маю право порівнювати? На виступи Любові Голоти, наприклад, ходить переважно молодь чи люди похилого віку? І чи їх більше, ніж на подібних заходах у Бразилії? Треба буде якось сходити на її творчий вечір, набратися песимізму, а то я щось дуже компліментарно завжди розказую про українську літературу й українську навкололітературну публіку.

 

– У Ріо ти мав змогу зустрітися з українською письменницею Вірою Вовк. Розкажи про цю зустріч.

 

– Я вражений її позитивністю, активністю, оптимізмом. Це була приємна й доброзичлива зустріч. Я трохи написав про неї для «Дня», тож не буду повторюватися.

 

10712701_739683439400034_8339826936994551449_n

 

– Що тебе найбільше вразило під час поїздки?

 

– Температура й рослинність. Я був у Бразилії в останні дні зими й перші дні весни. Спека стояла така, що в голові паморочилося. Ну, і рослинність – її багатство й різноманіття. Там росте усе й відразу, за метр від дороги починаються справжні непролазні джунґлі. Думаю, якби люди пішли з Ріо, то вже за рік це місто б заросло повністю, перетворилося б у ліс. І було б шкода, бо Ріо-де-Жанейро – найпрекрасніше місто на планеті. Принаймні, з бачених мною.

 

– Як сприймають у Бразилії Україну в контексті теперішніх подій?

 

– Треба розуміти, що це інший континент, дуже далека й туманна справа. Вони майже нічого про Україну не знають, хіба поверхневі новини з газетних шпальт про війну з Росією. Вони, наприклад, думають, що між «ЛНР» і «ДНР» існує різниця, що це дві взагалі різні республіки. Єдина приємність – їхнє знання хоч і поверхове, але всі точно розуміють, що проблема не в Україні, що це Росія на нас напала, а психічна хвороба Владіміра Путіна несе біду всьому світу, світовому ладу. Я багато їм розповідав про це, вони часто піднімали тости за Україну. Але, повторюся, це для них дуже далека проблема.

 

10687206_739906902711021_7630981760367758177_n

 

– Чи надихнула тебе Бразилія на нові вірші?

 

– Ні, ні. Я з лютого не написав жодного поетичного рядка – якось усе в мені наразі перевернулося, вірші здаються недоречними, безпорадними, зайвими. Я тоді, 20 лютого, написав свій перший і останній «патріотичний» вірш «Казав чоловік: мені не бачити сонця», а далі не можу. Громадянська лірика – не моє, а писати про інше в час війни якось рука не піднімається. Тому і в Бразилії я нічого не писав.

 

Джерело: ЧИТОМО

 

 

 

Андрій Любка виступить у Бразилії

01 вересня 2014
Новини

Український письменник Андрій Любка виступить на Міжнародному мистецькому фестивалі "Artes Vertentes", який відбудеться 11-21 вересня у Бразилії.

"Artes Vertentes" - щорічний фестиваль, що має музичну, театральну, кінематографічну, танцювальну та літературну частини, які відвідують понад 5 тисяч глядачів. Щороку на нього приїздять 12 письменників з різних країн світу. У 2014 році у фестивалі візьмуть участь поети й прозаїки зі США, Німеччини, Мексики, Португалії, Іспанії, Бразилії та України. В рамках фестивалю відбудуться авторські зустрічі та читання в містах Тірадентес та Ріо-де-Жанейро. 

Для участі у фестивалі вірші Андрія Любки португальською мовою переклав бразильський поет і куратор Рікардо Доменек. Тексти всіх письменників-учасників фестивалю "Artes Vertentes" уже цьогоріч вийдуть у Бразилії окремою книгою. 

 

Джерело: http://www.artesvertentes.com/

10481929 10152209116581814 8684413795502448235 n

 

O "Killerze": Przede wszystkim łakomstwo

31 серпня 2014
Новини

 

Przede wszystkim łakomstwo

 

Do „Killera” przykuło mnie właśnie łakomstwo. A właściwie – opis łakomstwa pewnej młodej dziewczyny:

„Ona jadła tak, jakby była dyrygentem orkiestry symfonicznej. Jej ruchy były to płynne, to nerwowo-urywane, mimika tylko akompaniowała temu niepowstrzymanemu lotowi rąk, widelec i nóż pobłyskiwały w świetle, przelewały się, odbijały w oknach i w jej oczach, wargi ostrożnie i słodko oblizywały zęby (…)”.

W łakomej dziewczynie zakochuje się główny bohater, następnie za nią podąża i długo jeszcze nie może zaspokoić swojego głodu pobudzonego jej łakomstwem. Z resztą ta sama dziewczyna, taka, która to potrafi zawrócić facetowi w głowie w pięć minut, pojawia się w tym zbiorze kilkukrotnie. Zmieniają się historie, różne przydarzają się histerie, ale wszystko to jakby wciąż ta sama opowieść, tylko z innymi bohaterami.

Motywem przewodnim tej prozy jest więc brzuch, a wraz z nim nasycenie i nienasycenie. Wszak to w brzuchu bohatera jednego z opowiadań mieszka pisarz. Oprócz brzucha jest też serce, na okładce przedstawione jako żarłoczny mięsień. Do ostatniej strony nie opada intrygujące napięcie, które Lubka wytwarza między naiwnie pojmowanym romantyzmem ulokowanym w uduchowionym i pełnym poetyckich wzruszeń sercu, a zwierzęcym pożądaniem i głodem, które pochodzą z raczej niepoetyckiego organu, czyli brzucha.

Widoczne na okładce szczęki są rozwarte i uśmiechnięte zarazem. Znajdują się w sercu, więc może to właśnie ono pochłania wszystko swoimi szczękami. Przesady jest u Lubki dużo i przesada jest wszędzie. By nie szukać daleko – również w tytule.

Świat stworzony przez autora „Killera” wchodzi w czytelnika wszystkimi porami skóry. Lubka pisze zmysłowo i oszczędnie zarazem. Jego opisy, choć często lapidarne, są niezwykle plastyczne i cechują się erotycznym stosunkiem do rzeczywistości.

Posiąść, pochłonąć, wchłonąć, zachłysnąć się – wszystkie te określenia związane z interioryzowaniem doświadczenia świata wydają się tu jak najbardziej na miejscu. Charakterystyczna dla tej prozy drama bierze swój początek w rzeczach najbardziej trywialnych. Mierzenie się z absurdem, z jakimś horrendum nie jest wcale bardziej spektakularne niż mierzenie się z rzeczywistością.

Niezwykłe nie jest to, co najbardziej widowiskowe (że pisarz zamieszkał w brzuchu bohatera albo, że ktoś kogoś zabił), ale to, co zakorzenione w codzienności. Absurdalny wydaje się szczegół czyjejś fizjonomii lub irytujący nawyk.

A zatem, kiedy we wnętrzu głównego bohatera zamieszkuje Czechow, najdziwniejszy nie jest wcale sam fakt, że pisarz siedzi w czyichś trzewiach. Dziwne jest nie to, co jawnie sprzeciwia się zdrowemu rozsądkowi. Wzburzenie albo – w zależności od sytuacji – ciekawość narratora – budzą rzeczy codzienne. Nie to, że Czechow mieszka w brzuchu, ale to, że prowadzi tam „normalne życie” – kicha, choruje. Nie dość, że mieszka, to jeszcze ośmiela się sprowadzać sobie panienki.

Gdy Lubka zawadiacko odrywa się od rzeczywistości, pozostaje niezwykle blisko najdrobniejszych jej szczegółów. Narratora jego opowiadań nie dziwi morderstwo w bramie czy miłość od pierwszego wejrzenia, dziwi go, że ktoś mlaska albo oblizuje zęby. Starsza pani podglądająca korespondencję młodych ludzi, pozostawianą przez nich w specjalnej skrytce pod latarnią nie boi się kryminalisty, ale obawia się spławić swoją opiekunkę, której wizyta zakłóca plan podrzucenia podejrzanego liściku.

Rozczulająca małostkowość jest przedmiotem zachwytu Lubki. To proza bogata w szczegóły, niezwykle płynna i poetycka. Autor tworzy jednocześnie precyzyjne konstrukcje fabularne. Przypomina w tym nieco Edgara Kereta, pedanta krótkich form – pod płaszczykiem błahych historyjek przemyca pieczołowicie skonstruowane miniatury.

U Lubki trochę zgrzytają dialogi, które momentami wydają się wycięte z kiepskiego filmu, nienaturalne. Konsternacja, w którą wprawiają czytelnika, nie wydaje się zamierzonym efektem. O ile narrator, mimo zachłanności, nie ulega egzaltacji, o tyle bohaterowie bywają egzaltowani. Najbardziej sugestywny jest więc głos opowiadacza.

Lubka jest pisarzem niezwykle zachłannym, temperamentnym, wszystko rozgrywa się tu w górnych rejestrach: zakochania są na zabój, konflikt interesów od razu prowadzi do zabójstwa, a mimo wszystko – nie są to opowieści kiczowate. Ukraiński pisarz bez oporów sięga po chwyty wyeksploatowane już w prozie podejmującej grę z odbiorcą i od czasu do czasu puszcza oko do czytelnika.

To proza pozbawiona zadęcia. Swoboda i bezpretensjonalność przy tak przemyślanej kompozycji, poetyckim języku i konceptualizmie to nie lada dokonanie. Lubka wydaje się mówić prosto, nie nadto wyszukanie, konkretnie, opisowo, z dużym naciskiem na detal. W zwrotach do czytelnika jest bezpośredni, a w swoich historiach – „naiwny”. Wszystko to jednak z pełną samoświadomością, czyli – świadomością konstrukcji, roli opowiadacza, pozycji czytelnika i jego oczekiwań wobec „Killera”. Lubka pisze o miłości i śmierci, bo przecież tylko to tak naprawdę nas interesuje. I robi to tak pięknie, że pomiędzy zakochaniem i zabójstwem znajduje się czas na jedzenie.

okladka  killer a

 

http://xiegarnia.pl/recenzje/przede-wszystkim-lakomstwo/

 

Андрій Любка на Форумі видавців у Львові

30 серпня 2014
Новини

Заходи Форуму видавців за участю Андрія Любки:

11.09, четвер

 

14:15-15:45

дискусія

Публічний виступ-дискусія учасників Поетичного туру

Meridian CzernowitzПалац мистецтв → Кав'ярня Meridian Czernowitz (2 поверх Палацу, балкон)Андрій Любка

 

18:00-18:45

читання-тандем

Читання-тандем: Зємовіт Щєрек (Польща) і Лесь Белей . Модератор Андрій Любка

Інститут книжкиТемпораНаукова бібліотека ЛНМУ ім. Данила Галицького (вул. Січових Стрільців, 6)Андрій ЛюбкаЛесь БелейЗємовіт Щерек

 

18:00-20:00

поетичні читання

"10 слів про Пако": триб'ют-вечір Юрка Покальчука

Організатор: МГО "Література.РВ"

Театр ім. Леся Курбаса (вул. Леся Курбаса, 3)

Учасники: 

Юрій Винничук

Анатолій ДністровийАртем ПолежакаПавло КоробчукАнетта АнтоненкоПоваляєва Світлана

Андрій Любка

 

 

 

12.09, п'ятниця

 

11:00-11:45

презентація книги

Говорить Радіо Свобода: 60 років в ефірі. Презентація книги про історію української редакції.

Організатор: Радіо Свобода

1-ий навчальний корпус НУ "Львівська політехніка" → Актова зала (вул. Карпінського, 2)

Учасники: Віталій Портніков, Олена Ремовська, Ярослав Грицак, Андрій Любка, Ірена Карпа, Інна Кузнєцова

 

 16:00-16:45

презентація книги

Презентація книги: Тадеуш Боровський. «У нас, в Аушвіці…». за учвсті перекладача Олександра Бойченка

Модератор: Андрій Любка 

Готель «Жорж» (пл. Міцкевича, 1)

 

16:45-17:30

авторська зустріч

Творча зустріч з Андрієм Любкою

Meridian CzernowitzПалац мистецтв → Кав'ярня Meridian Czernowitz (2 поверх Палацу, балкон)Андрій Любка

 

18:00-19:30

авторська зустріч

Дискусія "Стереотипи про Україну". Зємовіт Щєрек (Польща), Марош Крайняк (Словаччина) і Андрієм Любком (Україна). Модератор Андрій Бондар

ГО "Форум Видавців"Інститут книжкиЦентр міської історії Центральної та Східної Європи (вул. акад. Богомольця, 6)Андрій Любка

 

13.09, субота

 

16:00-17:45 

поетичні читання

Поетичний марафон 20+

Настасія ЄвдокимоваДзиґа (вул. Вірменська, 35)Андрій Любка

 

 

Повна програма Форуму видавців: http://bookforum.ua/event/42/1656.html

 

YALE9qqgfZ0

 

 

Сторінка 49 з 69

Всі права захищено 2012 © lyubka.net.ua