Ukrainian English

"Любов і революція" - Любка в Києво-Могилянці

11 лютого 2014
Новини

Спеціально до Дня Валентина - 14 лютого 2014-го року - Спудейське братсво Києво-Могилянської Академії запрошує Вас на творчу зустріч із українським письменником Андірєм Любкою! Під час творчого вечора автор читатиме вірші та уривки оповідань, розповідатиме про власні творчі пошуки, свою найбільшу любов, презентує книги та відповість на питання публіки. Не оминемо, звісно, й головної теми, якою зараз живе країна - Євромайдану. Творчий вечір так і називатиметься - "Любов і революція".

Приходьте - і незаубтні враження Вам гарантовано!

Під час вечора також можна буде придбати поетичну книжку Андрія Любки "Сорок баксів плюс чайові" за видавничою ціною.

Зустріч відбудеться 14 лютого 2014 року в бібліотеці Антоновичів Києво-Могилянської Академії. 

Початок - о 18:00. Вхід вільний.

Сторінка події в мережі Фейсбук: ЛІНК

Сторінка події в мережі ВКонтакте: ЛІНК

 

 

афіша31

 

 

Чи є місце для муз, коли говорять гармати?

29 січня 2014
Новини

Чи є місце для муз, коли говорять гармати?

З поетом та перекладачем Андрієм Любкою говоримо про митців та мистецтво на Євромайдані
Андрій ЛюбкаАндрій Любкаfacebook.com
 

Людина мистецтва рідко коли вміє рубати дрова, але може намалювати плакат, прочитати лекцію чи підписати петицію. Якщо у Росії інтелектуали поділилися, хто "за" Путіна, хто "проти", то в Україні всі поети, письменники, художники та музиканти вийшли на Євромайдан. Чи є місце для муз, коли говорять гармати - своїми роздумами на цю тему з УСПР поділився Андрій Любка, відомий поет та письменник. перекладач та публіцист.

Запрошую послухати аудіофайл ТУТ

Олена Бабакова

Джерело: Polskie Radio

 

"Poza Majdanem czeka nas terror" - Andrij Lubka

28 січня 2014
Новини

 

Aktywista Andrij Lubka o protestach na Ukrainie [ROZMOWA]

 

Dziennik Bałtycki

rozm. Tomasz Słomczyński

 

"Poza Majdanem czeka nas terror". Aktywista Andrij Lubka o protestach na Ukrainie [ROZMOWA]

Andrij Lubka (© arch. prywtane)

 

- Przekroczyliśmy barierę strachu. Władza sięga teraz po terror indywidualny. Nie możemy rozchodzić się do domów, bo w domach jesteśmy bezradni, narażeni na niebezpieczeństwo. Więc rozwiązaniem są tylko zwycięstwo albo rozejm, który uczestnikom manifestacji gwarantować będzie nietykalność. Dlatego ci, którzy rzucali koktajlami Mołotowa, nie mogą już zejść z Majdanu, bo zacznie się terror - mówi ukraiński aktywista Andrij Lubka w rozmowie z Tomaszem Słomczyńskim
12 stycznia wyjechałeś z Ukrainy. Wtedy na Majdanie był spokój...
To był Majdan bez punktu wyjścia, stojący wobec pytań: "Jaka droga jest dla nas najlepsza?", "Co nas poprowadzi do zwycięstwa?" "Co zrobić, żeby nie stać w miejscu?". Ale nic się nie działo. 

30 listopada miała miejsce akcja Berkutu. Wtedy było gorąco, ale potem przyszły święta. Z doniesień prasowych wynikało, że Majdan może umrzeć śmiercią naturalną. 
Tak, w czasie świąt było bardzo mało ludzi na Majdanie. Co prawda barykady zostały, scena została, wieczorami może było trochę więcej ludzi, ale już prawie nikt tam nie nocował w namiotach. Ja spędziłem tam półtora miesiąca. Wyobraź sobie, że jesteś codziennie na mrozie, a jest na przykład -10 stopni... Nie możesz czytać, nie możesz przywieźć laptopa i obejrzeć sobie filmu. Wstajesz o szóstej rano i dzień ciągnie się potem jak w kolejce do lekarza. Minuta za minutą, nic się nie dzieje. Po dwóch dniach wstajesz agresywny. Radykalizacja Majdanu postępowała, bo ani władza, ani opozycja nie słuchali protestujących. 

Opozycja nie słuchała protestujących? 

Pamiętajmy, że nie opozycja stworzyła Majdan, który powstał w zeszłym roku. Stworzyli go aktywiści społeczni i dziennikarze, którzy napisali o Mołdawii, gdzie zorganizowano wiec z udziałem prawie stu tysięcy ludzi, na którym wyrażano chęć wstąpienia do Unii Europejskiej. Zróbmy to u nas - mówiło się na Ukrainie. Jeszcze w listopadzie pisano, że 100 tysięcy protestujących to niewyobrażalna liczba na Ukrainie. No i zorganizowano demonstrację. Na początku to było 2-5 tysięcy ludzi, najwięcej 10 tysięcy, taki, powiedzmy, niewielki koncert w centrum Kijowa. Potem opozycja postawiła dużą scenę, ze światłami i dźwiękiem. To było potrzebne, a aktywiści nie mieli na to pieniędzy. W zamian opozycja otrzymała od protestujących możliwość przemawiania do ludzi i uczestniczenia w protestach. Ale bez flag partyjnych. 
Продовження тут: Dziennik Batycki

 

 

Дискусія в Ґданську: Ukraina – stara władza kontra nowe społeczeństwo

20 січня 2014
Новини

24 січня 2013 року у Ґданську (Польща) відбудеться перша в Польщі у публічна дискусія про Євромайдан та революцію в Україні. Подію організовує Європейський центр Соліднарності Балтійський культурний центр та Колеґіум Східної Європи, ініціатор - польський письменник Євген Соболь. У дискусії візьмуть участь український письменник Андрій Любка, відомий польський політичний діяч, засновник "Солідарності" та віднедавна персона нон ґрата в Україні Збіґнєв Буяк та аналітик-міжнародник Ігор Любашенко. Модератор - Малґожата Ноцунь, заступник редактора журналу "Нова Східна Європа".

YALE9qqgfZ0

 

Запрошуемо на першу в Польщі відкриту дебату про Євромайдан “Україна - стара влада проти нового суспільства”, яка відбудеться в Гданську - місті „Солідарності” 24 січня 2014 р. о 18.00 годині (Надбалтицький Центр Культури, Ратуша Старого Міставул. Коженна 33 / 35). Чи масові протести в Києві змінили українське суспільство? Чи є можливий конструктивний діалог між владою  і опозицією? Як буде розвиватися геополітична ситуація в Україні після непідписання президентом Януковичем угоди про асоціацію з Євросоюзом?  - ці питання будуть обговорюватися учасниками подій у Києві та політологами.

 

 

 

Програма дебати

 

18.00 Мультимедійна презентація "Майдан - мистецтво протесту"

 

Андрій Любка, український поет, прозаїк і публіцист

 

д-р філолог. наук Евгенюш Соболь, український літературознавець і критик

 

Партнер - колектив Вавилон '13.

 

18.20 Дискусія

 

Збігнєв Буяк, діяч демократичної опозиції, один з засновників "Солідарності"

 

Андрій Любка, український поет, прозаїк і публіцист

 

Ігор Любашенко, експерт Польського інституту міжнародних справ

 

Дебату буде вести Малгожата Ноцунь, заступник головного редактора часопису "Нова Східня Європа".

 

 

 

Організатор

 

Європейський Центр Солідарності

 

Співорганізатори

 

д-р філолог. наук Евгенюш Соболь

 

Надбалтицький Центр Культури

 

Колегіум Східної Європи імени Яна Новака-Єзьоранського

 Подія в соцмережах: https://www.facebook.com/events/1455145978037563/

 

Co masowe protesty w Kijowie powiedziały nam o ukraińskim społeczeństwie? Czy istnieją szanse na konstruktywny dialog? Jak będzie się rozwijać sytuacja geopolityczna Ukrainy po niepodpisaniu przez prezydenta Janukowycza umowy stowarzyszeniowej z Unią Europejską? – o tym będą dyskutować w Gdańsku uczestnicy wydarzeń na Majdanie i analitycy polityczni.

W nawiązaniu do refleksji o przyszłości Ukrainy, jaka została podjęta podczas międzynarodowej konferencji Europa z widokiem na przyszłość w listopadzie 2013 roku, Europejskie Centrum Solidarności serdecznie zaprasza na debatę publiczną Ukraina – stara władza kontra nowe społeczeństwo. Dyskusja będzie się toczyć wokół ostatnich wydarzeń na Ukrainie – decyzji władz o niepodpisaniu umowy stowarzyszeniowej z Unią Europejską, masowych protestów w Kijowie i innych aglomeracjach ukraińskich, brutalnego tłumienia demonstracji przez władze oraz braku konstruktywnego dialogu ze społeczeństwem.

Podczas dyskusji eksperci postarają się zanalizować obecną sytuację, zastanowią się nad modelem relacji społeczeństwo — władza, nad strukturą ukraińskiego establishmentu i poszukają odpowiedzi na pytanie, jak może wyglądać przyszłość Ukrainy — bilateralne relacje z Rosją, dialog z Unią Europejską, przyszłość ukraińskiego społeczeństwa obywatelskiego. Punktem wyjścia do dyskusji
będzie relacja uczestników protestów w Kijowie, którzy odniosą się też do relacji medialnych z wydarzeń na Majdanie. 

program debaty

18.00 prezentacja multimedialna Majdan — sztuka protestu
Andriy Lyubka, ukraiński poeta, prozaik i publicysta
dr Eugeniusz Sobol, ukraiński literaturoznawca i krytyk literacki

Partner — zespół filmowy #Babylon '13

18.20 debata
Zbigniew Bujak, działacz opozycji demokratycznej, współzałożyciel NSZZ „Solidarność”
Andriy Lyubka, ukraiński poeta, prozaik i publicysta
Igor Lyubashenko, analityk Polskiego Instytutu Spraw Międzynarodowych

debatę poprowadzi
Małgorzata Nocuń, zastępczyni redaktora naczelnego dwumiesięcznika Nowa Europa Wschodnia



START: godz. 18.00
WSTĘP: wolny

Джерело: http://www.nck.org.pl/pl/wydarzenie/2096/ukraina-stara-wladza-kontra-nowe-spoleczenstwo#

 

Андрій Любка: «Янукович перетворив українців на своїх особистих ворогів»

12 січня 2014
Новини

 

Олена ГУТИК

 

Де ж іще бути письменнику, як не на Майдані?

Андрій Любка: «Янукович перетворив українців на своїх особистих ворогів»

Так вважає Андрій Любка, тож півтора місяця бере активну участь у акціях народного протесту. Про своє ув’язнення у Білорусі, про те, чому Майдан перетворюється на фестиваль, про “украЇнців” і “укрАінців” Андрій розповів кореспонденту “ВЗ”.

- Андрію, ви активний учасник Євромайдану. Як вдається його поєднувати з навчанням у Варшаві?

- Варшавський університет я закінчую цього року. Мій інститут власне займається дослідженням проблематики Східної Європи, тому на свою вже майже двомісячну відсутність я отримав повну підтримку й розуміння. Директор, який був зі мною на Євромайдані, зауважив, що жодна лекція не здатна дати стільки досвіду, скільки справжня революція.

- Виходить, Майдан представляє для вас ще й науковий інтерес…

- Радше письменницький, аніж науковий. Майдан є знаковою історичною подією. Хто знає, може, найближчих років тридцять нам не доведеться побачити нічого більш грандіозного. Зараз я приглядаюсь до Майдану, як Мілан Кундера приглядався до «Празької весни» і потім, за п’ятнадцять років, написав «Нестерпну легкість буття»… Де іще бути письменнику, як не на Євромайдані? У Європі сьогодні не так багато точок, де було б настільки цікаво, як тут. Справжнє життя відбувається зараз в Україні, бо революційні події оголюють характери, можна відстежувати мораль суспільства.

- Якось цей інтерес привів вас до Білорусі, де ви потрапили у в’язницю і досі є там персоною нон ґрата. Чим розлютили режим Лукашенка?

- У 2006-му Лукашенко провадив чергові свої вибори, і мені надали статусу офіційного спостерігача. Крім того, я співпрацював з білоруською молодіжною опозиційною організацією «Малады фронт». Білоруські колеги запросили мене, аби розповів, як відбувалась у нас Помаранчева революція. Першого дня нам вдалось організувати мирну антилукашенківську демонстрацію, а вже наступного - спецназ почав змітати з площі усіх підряд. Мене побили і відправили до в’язниці на 15 діб. Не був особливим чи одиноким у цій ситуації, бо так само чинили і з багатьма іноземними журналістами: зі мною у камері сидів хлопець з канадського Квебеку, оператор грузинського телебачення… Усім нам на 10 років заборонили в’їзд у Білорусь. Вже маю домовленість з білоруськими друзями-письменниками, що у квітні 2016 року, коли спливе дія заборони, святкуватимемо «повернення» - проведемо мій творчий вечір у Мінську.

- Тоді ви віч-на-віч зіткнулись з поняттям диктатури. Чи бачите аналогії з сучасною Україною?

- Мені здається, що ситуація в Україні значно гірша за білоруську. Лукашенко є постсовєцьким ідеологічним диктатором. Він не обкрадає Білорусь, просто вважає, що єдиний знає, як для країни буде краще. Йому не потрібно провадити якісь махінації, переводити комунальну власність у приватну. Лукашенко думає, що Білорусь – це він. Янукович же не знає, як було би добре для України, його це не хвилює. Віктору Федоровичу потрібна лише влада - аби використовувати її для збагачення Сім’ї. Тобто у Білорусі ідеологічна диктатура, а у нас – кримінально-олігархічна. Позбутися останньої надзвичайно складно, бо вона сягає найглибшого дна. Ця злочинна система проникла у містечка, як-от Дрогобич чи мій рідний Виноградів, і тримається на тому, що прокурор має змогу красти, зловживати службовим становищем, але у певний момент він повинен прикрити Сім’ю. Прокурори, судді фактично отримують «індульгенції», але найгірше, що ці «індульгенції» отримують навіть «тітушки»… Усі корумповані ланки тримаються одна за одну, створюють незворушний фундамент. Звичайна людина є на цьому тлі заляканою і безправною.

- Останнім часом образ Януковича міфологізується. То кажуть, що він тиран, то що маріонетка в руках олігархічних кланів. То бідолашному пороблено, і він не знає, що насправді відбувається в країні…

- Я одразу виключаю думку, що це мудра людина і стратег. Ця людина припустилась усіх можливих помилок, бо не зважає ні на що, окрім власного інтересу. Посадив Юлю, не підписав Угоди про асоціацію. Переплюнув навіть Кучму, бо завів Україну у ситуацію, коли компромісного виходу не існує! Можна було залишатись у стагнації і не рухатись ані в Євросоюз, ані в Митний союз, але ж Януковичу були потрібні гроші… Зараз полюбовного вирішення ситуа­ції бути не може, Янукович перетворив українців на своїх особистих ворогів, він повинен відповісти перед законом.

- Чому, на вашу думку, «точкові репресії» влади є настільки відкритими? Чи можуть вони перейти у масові репресії?

- Репресії вже стали масовими, бо з проблемами зіткнулись більшість активістів Євромайдану, яких можна було ідентифікувати. Відбуваються вони у показовій формі, бо це своєрідне публічне покарання. Це практика тюремного наглядача: принизити гідність людини, зламати її опір. Тому Майдан розганяли кийками, тому даішники зараз зупиняють водіїв, які брали участь в автопробігу до Межигір’я. Але кожне побиття, підпал чи зачистка закликають до боротьби все більше людей. Майдан перетворюється у революцію за графіком. Зараз там 10 тисяч людей, і цього цілком достатньо для варти громадянського суспільства, а як тільки буде потреба - людей стане кількасот тисяч.

- Ви казали, що Майдан перетворюється на фестиваль, і що хотіли б відвідати Межигір’я. Це бажання здійснилося. Що далі?

- Продовжувати цю тактику. Плацдарм у вигляді Майдану повинен бути, але люди, які півтора місяця перебувають на Майдані, як я, хочуть перейти до активніших дій. Не можна чекати круглого столу, якщо ми просто стоїмо на Майдані і слухає­мо музику. Завершуються різдвяні святкування, і ми очікуємо нової хвилі протестів. Потрібно розпочати блокування приватних резиденцій. Якщо ми просто будемо перекривати дорогу з Межигір’я, і гарант не зможе їхати на роботу, то цього буде достатньо, щоб вимагати переговорів. Треба дестабілізувати роботу депутатів-«регіоналів», вимагати від них вийти з фракції. Потрібно влаштовувати переговори з депутатами, аби набрати більшість і відправити уряд у відставку.

- Що маєте на увазі, говорячи про круглий стіл?

- Круглий стіл має створити домовленість про дочасні президентські вибори. Зрозуміло, що немає сенсу чекати до 2015-го, аби за рік нас посадили у тюрми, притисли податкові, відрахували з університетів.

- Ви неодноразово висловлювались про існування в Україні двох політичних націй. Майдан якось змінив вашу позицію?

- По-перше, позиція взята з книжки Миколи Рябчука “Дві України: реальні межі, віртуальні війни”, де він описує ментальну різницю між “украЇнцями” і “укрАінцамі”. По-друге, кримінально-олігархічна окупація прийшла до нас зі сходу та півдня країни. Ці кілька мільйонів виборців обрали для України такого президента. Тому Майдан не міг змінити мого уявлення про дві політичні нації. Якщо ми переможемо і дійде до формування нової конституції, то там варто прописати механізм децентралізації влади: спільний бюджет, спільні міністерства, але у питаннях освіти, наприклад, регіони керуватимуть самі собою.

Довідка «ВЗ»

Андрій Любка – український поет, прозаїк, есеїст. Народився 3 грудня 1987 року у Ризі (Латвія). Довгий час мешкав у місті Виноградові Закарпатської області. Закінчив Мукачівське військове училище. У 2009 році закінчив українську філологію Ужгородського національного університету. Автор збірок поезій «Вісім місяців шизофренії» (2007), «ТЕРОРИЗМ» (2008), «Сорок баксів плюс чайові» (2012) і книжки прози «КІЛЕР. Збірка історій» (2012). Лау­реат літературних премій «Дебют» та «Київські лаври». Твори перекладені на понад десять мов, окремими книжками виходили в Австрії та Польщі. Живе в Києві.

Джерело: газета "Високий замок", 10 січня 2013 року

 

Сторінка 55 з 64

Всі права захищено 2012 © lyubka.net.ua