Ukrainian English

Любка на Ляйпцизькому книжковому ярмарку

05 березня 2018
Новини

 

MERIDIAN CZERNOWITZ презентує сучасну українську літературу в Лейпцизі

 

Із 15 по 18 березня у Німеччині відбудеться одна з найбільших книжкових подій року для авторів, читачів і видавців, яка традиційно проходить на початку весни – Лейпцизький книжковий ярмарок. Уже всьоме участь у ній візьме і Міжнародна літературна корпорація MERIDIAN CZERNOWITZ та її автори: Сергій Жадан, Ігор Померанцев та Андрій Любка. У програмі заходів українських письменників – презентація і дискусія нового роману Сергія Жадана «Інтернат», розмова про Чернівці, читання поезії й прози, а також творчий вечір наших митців у Лейпцизі. Поїздка стала можливою за підтримки Open Society Foundations в кооперації з OSIFE та центру Gedankendach у Чернівцях.

За словами голови команди MERIDIAN CZERNOWITZ Євгенії Лопати, подорожі представників корпорації на Лейпцизький книжковий ярмарок, що є вже традиційними – важлива й ефективна експансія. «Її ми прискіпливо плануємо з року в рік, – розповідає Євгенія. – На цьогорічному книжковому ярмарку презентуватимемо, в першу чергу, Чернівці, говорячи про німецький переклад книжки Ігоря Померанцева “Czernowitz – спогади потопельника”. Також плануємо захід за участю топового автора нашого видавництва – Андрія Любки. В команді Меридіану представляти Україну до Лейпцигу традиційно їде й Сергій Жадан, чий роман «Інтернат» у німецькому перекладі цьогоріч номіновано на Літературну премію Лейпцизького книжкового ярмарку».

Стенд Міжнародної літературної корпорації Meridian Czernowitz на ярмарку ви можете відвідати у Залі № 4, стенд D 404 з 9:00 до18:00 щоденно.

___________________________________________________________________________________

Програма заходів MERIDIAN CZERNOWITZ на Лейпцизькому книжковому ярмарку-2018 у рамках проекту «Посилення звучання українських голосів в Західній Європі»

___________________________________________________________________________________

Дата і час: 16 березня (п’ятниця) 12:00 – 12:30

Захід: Новий роман Сергія Жадана «Інтернат» – презентація і дискусія

Місце: Лейпцизький ярмарок, Форум OstSüdOst, Зал 4, стенд D 401

Учасники: Сергій Жадан (Україна), Сабіне Штьор (Німеччина), перекладачка роману «Інтернат» німецькою мовою

Модератор-перекладач: Євгенія Лопата

Мови: українська та німецька

___________________________________________________________________________________

Дата і час: 17 березня (субота) 13:30 – 14:00

Захід: «Czernowitz – спогади потопельника»

Місце: Лейпцизький ярмарок, Форум OstSüdOst, Зал 4, стенд D 401

Учасники: Ігор Померанцев (Великобританія-Україна)

Переклад: Євгенія Лопата

Мови: українська та німецька

___________________________________________________________________________________

Дата і час: 17 березня (субота) 14:30 – 15:00

Захід: Meridian Czernowitz презентує сучасну українську літературу: Андрій Любка

Місце: Лейпцизький ярмарок, Форум OstSüdOst, Зал 4, стенд D 401

Учасники: Андрій Любка (Україна)

Модератор-перекладач: Євгенія Лопата

Мови: українська та німецька

___________________________________________________________________________________

Дата і час: 17 березня (субота) 19:00

Захід: Творчий вечір Meridian Czernowitz у Лейпцизі (за підтримки української громади Лейпцига)

Місце: Laurentius Kirche, Otto Saal, Witzgallstraße 20

Учасники: Сергій Жадан, Андрій Любка, Ігор Померанцев

Модератор: Євгенія Лопата

 

Джерело: http://www.meridiancz.com/blog/meridian-czernowitz-prezentuje-suchasnu-ukrajinsku-literaturu-v-lejptsyzi/
 

"Зливо, захисти мене від мене" - вірші Дане Зайца

27 лютого 2018
Новини

Шановні читачі,

Пропоную Вашій увазі власні переклади віршів видатного словенського поета Дане Зайца. Так склалося, що в лютому 2018 року я потрапив на резиденцію для письменників, розташовану в колишньому помешканні поета в Любляні. На її дверях написано, що це «авторська студія» Дане Зайца, а на полицях книжкових шаф акуратно складені різні його книжки. Вони мене зацікавили – і в міру своїх можливостей я почав їх гортати, намагаючись читати. У цьому помешканні Дане Зайц прожив не один десяток років, і сама атмосфера спонукала мене спробувати краще зрозуміти митця. Саме заради цього – озброєний цікавістю, знанням кількох слов’янських мов, словниками і самовпевненістю – я й переклав цю скромну добірку. Ділюся нею з Вами.

Андрій Любка

 

 1.jpeg

 

 

Дане Зайц (Dane Zajc, 1929 – 2005) – словенський поет, драматург, есеїст, автор творів для дітей. Під час Другої світової війни 13-річним хлопцем бачив, як нацисти спалили його батька в рідному домі; двоє братів Дане пішли в партизани й ніколи не повернулися. Травма війни назавжди позначилася на творчості поета – сповненій жалю, розчарувань і страждань, гіркого ставлення до минущості буття, насиченій темними барвами, кров’ю, вогнем і зневірою. Дане Зайца вважають майстром поетичного нуару. Усього письменник написав понад 40 книг, за які здобув усі найбільші словенські літературні нагороди. Спектаклі за його п’єсами роками не сходили зі словенських театральних сцен. Дане Зайц належав до «критичного покоління» словенської літератури, мав проблеми з комуністичною владою, через які так ніколи й не здобув вищу освіту, кілька місяців просидів за ґратами. Ціле життя письменник пропрацював бібліотекаром у Любляні. Наприкінці 80-х палко підтримав незалежність Словенії та брав активну участь у громадсько-політичному житті країни. У 1991-1995 рр. очолював Спілку письменників Словенії. Книжки Дане Зайца перекладено німецькою, французькою, італійською, словацькою, польською, сербською, англійською мовами. Після смерті письменника у його люблянській квартирі відкрито резиденцію для письменників і перекладачів словенської літератури.

 

 

Жінка з пустелі

 

жінка з пустелі

перса має з піску (червоного)

її пупок – западина в піску

ніби її викопав мурашиний лев

між ногами шкіра

мокрий пісок: з нього ростуть

мінливі пустельні квіти

відкриваючись у пісок

мокрими вустами

коли хтось торкнеться жінки з пустелі

вона пломінь червоний

її волосся горить блакитно

з її пупка вихори червоні крутяться

між ногами її не горить орхідея

росте все росте

обіймає його всього квітковими губами

з ротами повсюдно

як закричать обпечені

розпускаються в червоний пісок

у піску зникає жінка з пустелі

в піску він її шукає

не знаходить її на піщаних аркушах

 

 

Бути краплею

 

Бути краплею на твоїх грудях

бути чистою світлою краплею

на спраглій шкірі,

бути неспокійною краплею

на жагучих грудях,

бути всмоктаною краплею на твоєму тілі.

Бути тріскою в твоєму вогні,

бути палаючим вогнем у твоєму вогні,

бути великим вогнем

у вогні твого життя,

горіти, горіти, згорати

і бути попелом, який роздмухує

подих твоєї пристрасті,

більше нічого не відчувати, не хотіти нічого.

 

Лише у нищенні є мир і любов,

лише в руйнуванні є безкінечна вірність,

мертві речі люблять зі спокоєм вічності,

о бути скелею на полі

твоєї любові.

 

Додолу Додолу

 

коли я думаю про всі твої надії

що втиснуті в твої сліди

я йду по них

по слідах що раптово

грузнуть у тумані й грязюці

у мокрому холоді

коли я чекаю поки прийдеш

і тихо сядеш поруч мене

і я питаю Чи все чи все пішло

Миттєво, кажеш, миттєво

блискавично впало додолу додолу

зникло

думаю про тебе як приходиш з ногами

роз’їденими зрадливим шляхом

як бачу твої блискучі очі без відсвіту

і дивлюся як падають важкі хмари

над гострими стінами

і слухаю як пробивають смерекові верхів’я

животи темного вітру

 

Слова в зливу

 

Зливо, захисти мене від мене.

Хай не прийду до себе хитаючись

І з пошматованою шкірою.

Не з прокляттями під опухлим

Язиком. Не з брехнею

і не з медовими солодощами.

Не з хитрими посмішками.

Не з обіцянками. Не з надіями

фальшивими. Зливо, не.

Не пусти мене вже до мене.

Ні розтоптаного. Ні пограбованого.

Ні такого, що сам грабує, зливо.

Ти вдумливість. Замуровуєш мене

у тишу крапель. Крапель.

Водою заливаєш шляхи.

Переходи робиш неперехідними.

Згреби його, про кого говориш,

тримай його під водою, не відпускай.

Розбий його душу об кафедральний собор Шкедньовца.

Хай помре. Хай вода йому очі залиє.

Потік змиє його слова.

Хай птахи і миші його рознесуть.

На відстань життя від мене.

Граничний камінь між нами – смерть.

Зливо, тримай мене у воді.

Укрий мене товщею води.

Не дай мені говорити.

 

Замкни мене від мене, зливо.

 

***

 

Чи бачив ти щось коли роздягав її

Чи сліпий її роздягав

Нічні метелики вламувалися в кристали

Були замаскованими грабіжниками

Чи ти бачив як вона ступала з розколотого кристала

Чи ти бачив її у блакитному блиску

Чи бачив її у хмарі озону

Чи ти внюхував її у свій мозок

Чи внюхував її в свій хребет

Чи всі східці твого тіла відбрунькувалися

З її запаху

Чи ти чув її

коли високим

коли хриплим

коли з усім переліченим вище в голосі

коли закричала

Чи ти чув її коли вона в кристал ступала

Коли в кристалі замикалася

Ти лежав на аркушах

Лежав долічерева

Чувся сильним чувся світлим чувся кров’ю чувся

Ти чув кров нічних метеликів

            Темне шелестіння у темряві

Ти бачив у шелесті блискавку

            золоте світіння проломлених кристалів

            душу кристалів у крові нічних мотилів

 

 

Спійманий вовк

 

Утікай, тікай, тікай.

З оксамитовими ступнями.

З пружними дикими ногами.

Утікай тихо як безшумний сірий дух,

тікай по клітці,

по гнилому листю.

Тікай уперед.

Тікай назад.

З відкритою пащею,

з червоним язиком.

Тікай наче сіра тінь,

сіра тиха тінь ненависті,

сіра тінь зневаги

у клітці.

Утікай. Тікай. Тікай.

Вий, вий

дико і люто.

Де є вільні вовчі зграї.

Де є тічки сірих духів,

які плавають у молоці місячного світла,

наче ядро чортової череди.

Де м’які овечі горлянки.

О ковтати солодку овечу кров.

О вити. Вити.

Чому ти вив, вовче,

наче земля вила,

прибита горою каміння?

Чому ти вив, вовче.

Чому ти вив,

ніби тобі впилося в горло

довге чорне терня?

 

Дане Зайц читає вірш "Спійманий вовк" (словенською):

 

 

Перекладено за виданням:

Dane Zajc. V petih knjigah: Pesmi. – Ljubljana: Emonica, 1993.

 

"Фама про велосипедистів" у перекладі Любки

12 лютого 2018
Новини

 

На початку лютого у «Видавництві 21» у перекладі Андрія Любки вийшов роман одного із найвизначніших сучасних сербських письменників Светислава Басари «Фама про велосипедистів».

 

fama.300x300

Роман «Фама про велосипедистів» створено у жанрі альтернативної історії. Він вийшов у 1987 році і був проголошений сербськими літературознавцями найкращим прозовим твором сербської літератури 1980-х років. Без сумніву, текст Светислава Басари захопить прихильників інтелектуальної літератури, оздоровленої почуттям гумору, іронією, вмінням бачити зворотній бік актуальних історичних подій, які часто супроводжуються абсурдом та масовим психозом. Як зазначає Андрій Любка, «Светислав Басара зацікавлює читача детективним сюжетом, пропонує йому своє власне, майстерно сконструйоване бачення Історії, але по-справжньому полонить саме дотепними вибриками. Уявіть собі Ісуса, який в'їжджає до Єрусалима на велосипеді. Або Святого Духа, який дивиться згори на грішний світ, а бачить лише рухомі хрести. Шерлока Голмса, який зазнає фіаско у справі з двоколісниками, чи Зиґмунда Фройда, що зустрічає членів Ордену велосипедистів у рамках своєї лікарської практики. Уява Басари не знає меж, але завжди закамуфльована під ретельне дослідження – автор сипле цитатами, історичними фактами, назвами трактатів, деталями з біографій реальних осіб, апокрифічними теоріями й іроніричною термінологією. Цю техніку можна порівняти з такою популярною нині творчістю Дена Брауна, помітити в ній коріння фейкових новин, сфальшованої для пропаганди історії, словом, роман цей та й уся творчість автора ідеально вписуються в нашу гібридну добу».

Звісно, що інтертекстуальність, властива «Фамі про велосипедистів», зумовлює нетривіальність композиції. Тому роман буде справжньою насолодою для тих, кому до вподоби текст як гра, хто любить його складати і розкладати, ніби пазл. І, звісно ж, «Фама про велосипедистів» для тих, хто точно знає чи принаймні здогадується, що не можна сліпо вірити усьому написаному (особливо, коли йдеться про історію). «Вірити автору «Фами про велосипедистів» не треба, як і зовсім необов'язково читати цей твір лінійно – з початку до останньої сторінки, ‒ радить Андрій Любка. ‒ Можна жонґлювати розділами, як циган сонцем, крутити структурою книжки, наче педалями велосипеда. Все одно від цього нічого не зміниться: Візантія, як і Югославія, на карті вже не з'явиться, а історія не покотиться навспак. Попри це, тридцять років тому цей роман сприймався як дотепна вигадка, а сьогодні виглядає справжньою хронікою нашого божевільного часу».

Книга на сайті «Видавництва 21»: http://www.books-xxi.com.ua/products/fama-pro-velosipedistiv

Довідка про Светислава Басару: http://www.books-xxi.com.ua/brands/basarasvetislav

 

Ljubka - gost rezidence Društva slovenskih pisateljev

06 лютого 2018
Новини

Mesec februar bo v rezidenci Društva slovenskih pisateljev preživel ukrajinski pesnik, pisatelj in esejist Andrij Ljubka. Septembra 2017 je bil gost festivala Vilenica, v okviru festivala mu je bila podeljena štipendija SEP, ki jo od leta 2006 podeljuje Srednjeevropska pobuda v sodelovanju z Društvom slovenskih pisateljev. Štipendija je namenjena trimesečnemu bivanju v katerikoli državi članici SEP po izbiri kandidata. Andrij se je odločil preživeti mesec dni v Ljubljani. Avtor bo imel predstavitev v Ljubljani, o dogodku vas še obvestimo.

Andrij Ljubka, pesnik, pisatelj in esejist, se je rodil leta 1987. Diplomiral je na vojaški šoli v Mukačevem, iz ukrajinske filologije na Univerzi v Užgorodu ter iz balkanskih študij na Univerzi v Varšavi. Je avtor treh pesniških zbirk, zbirke kratkih zgodb ter knjige esejev. Leta 2007 je prejel nagrado Debut, 2001 nagrado Kyev Laurels ter pisateljsko štipendijo SEP 2017. Je tudi prevajalec iz poljščine, hrvaščine, srbščine in angleščine ter kurator dveh mednarodnih pesniških festivalov. Živi v Užgorodu.

 

Ukrainian Literature’s Boy Wonder Goes West

17 січня 2018
Новини

Ukrainian Literature’s Boy Wonder Goes West

 
Andriy Lyubka

A profile of Ukraine’s most ambitious young writer.

On the surface, Andriy Lyubka is hardly an intimidating presence. With his boyish face and long, sandy hair, he wouldn’t seem out of place in a Literature 101 course at the local university. In fact, when Lyubka visited Washington, D.C. recently, “every time he tried to order a glass of wine or a shot of whiskey, he would be asked to show his ID”, a travelling companion recalled.

But looks can be deceiving. Today, Lyubka is likely Ukraine’s biggest young literary talent, a giant even among the country’s most seasoned writers.

Just shy of thirty, the author has already produced four collections of poetry, three books of short fiction and two novels. And he has just returned from a six-week tour of North America under the auspices of the Contemporary Ukrainian Literature Series — a development all the more remarkable as very little of Lyubka’s work has been translated into English.

American and Canadian audiences in over a dozen cities warmly received excerpts — both in Ukrainian and English — from the charismatic contemporary writer’s hilarious, yet dark novel “Carbide”. “The audience at Columbia [University] roared with laughter”, said Maria Genkin, a journalist at Snob.ru who is a native of Lviv now living in New York.

And Lyubka’s star continues to rise. Soon he will set out for Slovenia to continue his study of the Eastern European region on a prestigious Central European Initiative Fellowship for Writers in Residence. But before departing for Ljubljana, he felt he simply had to visit “the country of Walt Whitman and Allen Ginsburg”.

Writing American in Ukrainian

American poets — most notably those of the Beat Generation — have exerted a formidable influence on the contemporary Ukrainian literary scene. Since independence, these nonconformist bards have often been translated and retranslated into Ukrainian. Like many others, Lyubka was not immune to the work of the American literary avant-garde.

“The Beat Generation molded me as a poet”, he maintains. Even the title of his essay collection — “Sleeping with Women” — is a reference to the work of the New York School poet Kenneth Koch.

So far, however, the cultural and literary exchange between Ukraine and North America has been fairly lopsided, with Ukraine exporting far fewer writers to the English-speaking world. Lyubka has set a remarkable goal for himself: “to smuggle Ukraine westward”, one book at a time.

That is a particularly lofty plan when you consider the present-day reality. Sure, many Ukrainian authors who grew up in the Soviet Union — Andrei Kurkov, Yuriy Andrukhovych, and Serhiy Zhadan, to name a few — have reached a wide English-language audience and established themselves in the global literary scene. But younger writers — people like Victoria Amelina, Kateryna Babkina, Artem Chekh, Oleksiy Chupa, Max Kidruk, and Dmytro Lazutkin — are struggling to garner international acclaim.

These authors’ works are ambitious, tackling the complex everyday realities of post-Maidan Ukraine. But their audiences seldom stretch beyond Eastern Europe. Lyubka wants to buck this trend.


Andriy Lyubka

And he may be just the writer to do it. “He comes from the newest generation of Ukrainian writers to have contributed to Ukraine’s vibrant post-Soviet literature”, says Dr. Mark Andryczyk, Associate Research Scholar at Columbia University’s Ukrainian Studies Program, who was instrumental in organizing the North American tour. “Lyubka is a remarkably active member of country’s literary scene”.

Or as Olena Jennings — a New York-based poet of Ukrainian descent — put it: Andriy Lyubka “has international star power”.

Smuggling: A How-To Guide

For the writer himself, smuggling is more than just a metaphor for introducing the West to Ukrainian literature; it is also the subject of his latest novel. In “Carbide”, Lyubka presents a compelling story in which a motley cast of characters digs a tunnel under the Ukraine-EU border.

One idealistic school teacher “wants to open the door to Europe for Ukrainians, but most of the characters merely seek to use it as a tunnel for smuggling goods — cigarettes, gas, alcohol, drugs, human organs or illegal immigrants”, Lyubka explains. During Lyubka’s tour, the Los Angeles crowd recalled similar schemes on the Mexican border, which made the novel, set in Western Ukraine, unquestionably more relatable.

“Lyubka explores the criminal world of Western Ukrainian smugglers with a humorous quality that is reminiscent of [Czech novelist] Karel Čapek and [Soviet satirists Ilya] Ilf and [Yevgeny] Petrov”, says journalist Maria Genkin. “Literature of such a fine satirical insight rarely comes from the former Soviet bloc, which seems more keen on exploring the dark spots of the past rather than the idiosyncrasies of today”.

Never averse to conducting thorough research to craft an authentic story, Lyubka incorporated his personal experience of living in a border town into the novel. He’s been known to make some extra cash transporting various things into the EU — although he insists “literature is my sole profession”.

Beyond promoting his work, Lyubka’s recent North American tour serves a broader purpose: nudging Ukraine — often politically and culturally isolated — closer to the West and its intellectual discourse. Dora Chomiak, a board member of the Razom for Ukraine non-governmental organization, argues that “Lyubka brings a fresh voice direct from a country that has so much to contribute to the world today, particularly to the understanding of democracy in the United States”.

But Lyubka believes Ukraine’s political integration with the West must start with culture. “We have to show the world that we have interesting literature, good artists, and cool, top-notch music”, he says. “In other words, we have to prove to the West that we’re a normal, European country, that we’re civilized people”.

Lyubka is far from alone in these sentiments. Ukraine and its young writers have demonstrated their determination to leave their mark on the global literary community while still providing critical insights into the Ukrainian consciousness. Chomiak believes “[w]riting of this quality and this broad appeal deserves to be accessible to English-language readers through translation”. The rest is up to Western readers and publishers.

Reilly Costigan-Humes lives and works in Moscow and translates literature from Ukrainian and Russian. He has co-translated, with his colleague Isaac Wheeler, Serhiy Zhadan’s “Voroshliovgrad” (Deep Vellum, 2016) and “Mesopotamia” (Yale University Press, 2018).

Source: The Odessa Review

 

Сторінка 2 з 48

Всі права захищено 2012 © lyubka.net.ua