У січні цього року я, письменник і волонтер, добровільно мобілізувався до лав української армії. 

Це рішення шокувало моїх знайомих, які ставили два питання. Закордонні питали: чому?, а українські: чому тільки зараз? 

Ці два питання — про різні реальності. Для європейців війна - це щось страшне, але нішеве: тільки на певній території і лише для окремих людей. Для українців війна - у центрі, а ми самі в її епіцентрі: вона стосується всіх і змінює всі сфери життя. 

Тож знайомі європейці запитували: чому ти мобілізувався, якщо був кориснішим для своєї країни саме як цивільний. 

Адже як письменник ти займався культурною дипломатією за кордоном, твої виступи й тексти в різних країнах і на найавторитетніших майданчиках відкривали іноземцям очі на правду про Україну і ...

ЦЬОГО РОКУ НА КНИЖКОВИЙ АРСЕНАЛ ПОВЕРТАЄТЬСЯ ПРОГРАМА ПИСЬМЕННИКА. ЇЇ КУРАТОРОМ БУДЕ У КРАЇНСЬКИЙВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ ЗСУ, ВОЛОНТЕР, ПОЕТ, ПРОЗАЇК І ПЕРЕКЛАДАЧ  АНДРІЙ ЛЮБКА .

Ми не на острові

Андрій Любка

Протягом цієї зими природа настільки очистилася, що велику геополітику тепер найлегше описувати на прикладі промерзлої квартири з київської багатоповерхівки. 

Ворог (холод) атакує зовні, ресурси обмежені – електрики й опалення немає, а вода в трубах може замерзнути вже під ранок. Це випробування, крізь яке минулої зими довелося пройти сотням тисяч киян, дніпрян, криворіжців та жителям інших міст, дуже чітко підсвітило потребу й ефективність спільнодії та взаємопідтримки. 

Як показала практика, проблеми вирішувалися швидше саме в тих будинках, де працювали ОСББ, а між сусідами панували добрі й довірливі відносини, де проблему й вирішували спільно, а ...

Українці виходили на революції, щоб європеїзувати свою країну.

Але тепер настав час українізувати Європу

Місяць тому я поставив на паузу свою роботу письменника і волонтера й добровільно вступив до лав української армії. Коли рушав на службу, дехто з моїх знайомих прощався зі мною так, ніби я вже загинув. 

А мій розрахунок був протилежним: якщо хочеш вижити, оборонити свою родину, дім і країну, то маєш бути максимально навчений і готовий себе захистити. А на нашому континенті немає для цього кращої школи, ніж Збройні Сили України. 

Тож одягнувши військову форму, я наче вдягнув захисний панцир і підвищив свої шанси вижити на фоні цивільних навколо. Це відчуття сповнило мене впевненістю та оптимізмом. 

Прочитавши це, ви, либонь, покрутили пальцем біля скроні, але я не ...

Одним із найкращих рішень у моєму житті було рішення взяти собі за дружину східнячку. 

Щоправда, дружина з цим сперечається. Ні, не з тим, що це було найкраще рішення, у цьому в нас якраз повна згода; вона не погоджується з тим, що походить зі Сходу, адже родом вона з Чернівців. 

Але коли ти живеш в Ужгороді, найзахіднішому обласному центрі країни, місті, яке закінчується шлагбаумом і кордоном Євросоюзу, складно не бачити решту країни Сходом. Для нас Схід починається вже в Мукачеві, тому про Чернівці взагалі мови нема. 

Коли мене, закарпатця, запитують, хто мій улюблений закарпатський письменник, я відповідаю правду: Юрій Андрухович. Так, він живе в Івано-Франківську, але для мене, ужгородця, це і є Закарпаття. Так уже склалося, що Закарпаття і Україна мають ...

Зупиніть планету, я вийду:

за три роки війни ми деградували від мрій про перемогу 

до сподівань на несправедливий мир

Б’юся об заклад, що ви сьогодні прокидаєтеся зранку в Португалії, читаєте світові новини й не можете повірити – невже все це відбувається насправді, невже світ занурився в тотальний хаос і божевілля? Хочеться пошвидше прокинутися від цього кошмару, а він усе наполегливіше стає новою нормальністю, вашим буденним життям. 

Саме так, просто з помноженням на жахи війни, почувалися українці три роки тому, коли Росія розпочала злочинне повномасштабне вторгнення і стала бомбити наші мирні міста. Хотілося крикнути: зупиніть планету, я вийду! 

За три роки війни ми, українці, пройшли кілька етапів у своїх стосунках з реальністю. Спочатку було категоричне несприйняття, відторгнення, адже вірилося, що повномасштабна війна ...